уже лжу розбудили,

котру ото приспав був отець їх,

Святослав грізний великий київський грозьбою;

він прибив її своїми сильними полками

і харалужними мечами,

наступив на землю Половецькую,

притоптав горби і яруги,

змутив ріки і озера,

висушив потоки і болота.

А поганого Кобяка

із лукомор'я,

од залізних великих полків половецьких, як вихор, вихопив.

І упав той Кобяк в граді Києві, в гридниці Святослава.

Тут німці і венеціанці, тут греки і морава¹співають славу Святославу,

корять князя Ігоря, що потопив добро на дні Каяли, ріки половецької, — руського злота насипали.

Тут Ігор-князь висів із сідла злотого та в сідло невольниче. Сумні ж в городах заборола², а веселощі поникли.

1. Порівняйте картини природи перед першою і другою битвами русичів із половцями. Розкрийте їх значення.

2. Назвіть художні засоби у висловлюваннях: «вони потоптали погані полки половецькії», «покривалами, і опанчами, і

кожухами почали мости мостити». Поясніть їх зміст. Як ці рядки поеми характеризують русичів?

3. Про які чотири сонця говориться у тексті поеми? Поясніть символічний смисл цих образів.

4. Розкажіть, як ви уявляєте бій Всеволода з половцями, його настрій, переживання. Використовуйте вислови з тексту. Які якості князя підкреслює автор «Слова...», називаючи його буй-туром, яр-туромі Богом чого у давніх слов'ян був Тур?

5. Які риси характеру виявляє Ігор під час бою? Підтвердіть свої думки посиланням на текст. Що в діях князя автор поеми схвалює, а що засуджує?

¹ Морава, морав'яни — чехи.

² Заборола — захисні укріплення із колод або дощок, вивершені поверх земляних валів навколо міст.