а кров'ю полита:

тугою зійшло це по Руській землі!

Що там шумить,

що там дзвенить

здалеку рано перед зорями?

Ігор полки завертає:

жаль-бо йому милого брата Всеволода.

Билися день,

билися другий;

третього дня під полудень упали стяги Ігореві.

Тут два брати розлучились на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина недостало; тут пир доконали хоробрі русичі: сватів¹ напоїли