І. Айвазовський. Буря на морі

Ой между ними третій, чужий-чужениця,

Бездільний, безрідний і безпомощний потопає,

Порятунку собі нівідкіль не має.

То він до їх припливає,

Словами промовляє,

Гірко сльозами ридає —

Прощенія домагає,

Перед Господом милосердним

Гріхи свої сповідає.

То ті брати промовляють словами,

Обіллються гірко сльозами:

«Се ж то нас, браття, не сильна морська хвиля затопляє —

Се то отцева молитва і материна

Нас, видимо, карає;

Що як ми у охотне військо виряджалися,