перед нею — хто покаже, яким шляхом їй іти?

Не згордуй же сим благанням! Поспішай спасати матір! Може, голос твій і ум твій все поверне на добро».

А на верхнім боці карти припис був: «Післанці руські ждуть на відповідь до завтра, завтра будуть на скалі».

XI

По печері ходить старець, хрест до груді притискає, молитви тихенько шепче і не думає про лист.

«Хрест — моє добро єдине, хрест — одна моя надія, хрест — одне моє страждання, одинока вітчина.

Все, що поза ним,— омана і чортячая спокуса; лиш один тут шлях правдивий і спасенний — шлях хреста. Що сей лист і що сей голос? До кого? До старця Йвана. Старця Йвана вже немає, він умер, умер для всіх.

Що мені до України? Хай рятується, як знає,— а мені коли б самому дотиснуться до Христа.

Адже я слабий і грішний! Я не світоч, не месія¹, їх від згуби не відкуплю, сам із ними пропаду.

Ні, не зраджу свого Бога, не зламаю заповіту

¹  М е с і я — посланець божий, який має з'явитися для врятування людства.