будь між нами, мов та ватра у кошарі пастухів.

Ватра, що холодних гріє, дає світло серед ночі і лякає злу звірюку, душі радує живі.

Будь ти нам духовним батьком, будь нам прикладом високим, будь молитвою душ наших, нашим гаслом бойовим.

Поміркуй: тяжкі негоди насаджають в душах злобу, ненастаннії наруги, замуровують уста.

Поміркуй: неправда й кривда, як та хижая вовчиця у своїм гнізді смердючім, родить хижих вовченят.

Поміркуй: лукавство й зради убивають правдомовність, а в кого затруте серце, той отрутою й плює.

Батьку, батьку! Люте горе вже калічить наші душі; вовченята, хоч беззубі, вже повзають серед нас!

Батьку, батьку! Від ударів гнуться наші чола й спини, і отрутою страшною накипає нам душа!

Покажися тут між нами, як старий борець незламний! Один вид твій нас, похилих, напростує, покріпить.

Слухай, рідна Україна, стара мати-жалібниця, голосом плачливим кличе своє любеє дитя.

Врем'я йде на неї люте, перехресная дорога