Поема присвячена відомому вченому-сходознавцю, письменнику Агатангелу Кримському, який високо оцінив наукову працю Франка «Іван Вишенський і його твори» та заохотив митця написати художній твір про полеміста.

Історична поема — це ліро-епічний твір, у якому діють реальні історичні особи та художньо зображуються певні історичні події.

ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ
Поема

Присвячую А. Кримському

І

Мов зелена піраміда на хвилястім синім полі, на рівнині лазуровій велетенський ізмарагд¹,—

так облита дивним морем, під безхмарим, теплим небом зноситься, шумить, пишаєсь, спить Афонськая гора.

Спить? Та ні! Природа-мати ненастанно тут працює, ненастанно строїть, бавить ту пестієчку свою.

Унизу, де з хвиль кипучих гранітові сірі скали гордо, просто вгору пнуться — стіни, колоси,стовпи,—

там внизу музика дика не вгаває на хвилину, б'ються хвилі о каміння, бризка піни срібний вал.

А вверху хребти гірськії, віковим покриті лісом, вічну, тиху пісню грають у задумі без кінця.