— В перлах ходити будеш... І адамашки1 під ногами будеш мати, а горючий камінь у волоссю твоїм, а біленькі шовки на ніженьках твоїх, а червона кровця на рученьках твоїх... Ладан1 у кімнатах твоїх... А їсти будеш дорогий цинамон2, а пити будеш солодкі щербети... А мати будеш двох синів, як Єва... і два весілля, а одного мужа!.. — Ха-ха-ха! — засміялися подруги. — Тіточко, тіточко! Аж два весілля і одного мужа! Як же се? Тітка Катерина відповіла: «От верзе!» Підняла праву руку над молодятами й поважно перехрестила їх. Степан весь час журився тим, відкіля він візьме аж таких багатств. Циганка вдивлялася досі спокійно й немов з насолодою в біленьку рученьку Настуні. Нараз, немов збентежена сміхом дівчат, що перервали їй ворожіння, дуже споважніла й інакшим, суворішим тоном голосила свою ворожбу: — Далека дорога без мостів, без шляхів... По чорнобилю3, по твердім корінню... де цвітуть шалвії і Божії ручки... де сон-трава синіє... де горить горицвіт... де повзе перекотиполе... Урвала, немов в ексaтазі, захлистуючись, як від води, і кинулася на землю збирати решту розсипаних грошей. Потім глянула глибоко в очі молодій і, навіть не звернувши уваги на Степана, поспішно відійшла. Оглянулася ще кілька разів за Настунею і зникла за ворітьми. Всім зробилося по її відході якось ніяково. Стара тітка Катерина заговорила: — То, діти, всі так ворожать дівчатам перед вінчанням: що буде дуже багата, що поїде в далеку дорогу, що матиме синів, що буде їй і весело, і сумно от, як у житті буває. Настя на те усміхнулася і притулилася до Степана... А мала се бути остання ніч Настуні в її ріднім домі і — одна з останніх на рідній землі. Вона немов прочувала се. І якось докладно оглядала свою скромну дівочу кімнатку, одиноке вікно котрої виходило на луг над Липою. Переглянула ще раз свій шлюбний одяг і свої речі, які мала забрати до Львова... Успокоїлася аж перед самим виходом з дому до церкви, коли вже була зовсім одягнена до шлюбу. Вінчати молодят мав отець Іоан, стрик4 Настуні зі Львова. 1 Л а д а н — ароматична смола, яка використовується під час релігійних обрядів. 3 Чорнобиль — трав'яниста рослина, різновид полину. 4 С т р и к (діал.) — дядько, батьків брат.
|