тися, як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...». 1. Пригадайте, що ви знаєте про дитячі роки Тараса Шевченка. Розкажіть про найяскравіші епізоди цього періоду життя митця. 2. Складіть хронологічну таблицю життя і творчості поета, виділивши в ній стовпчики: роки життя, події життя, твори. 3. Які твори Шевченка, вивчені у попередніх класах, вам найбільше запам'яталися і чим саме? 4. Розкажіть, яким чином Тараса Григоровича викупили з кріпацтва. Хто посприяв цій благородній справі? 5. Як розправився царський уряд із Шевченком? Чи вдалося духовно зламати поета? Чому й після смерті його слово лякало кривдників народу? 6. Які висловлювання українських письменників про Кобзаря ви знаєте? Прокоментуйте їх. 7. Поясніть епіграф, який подано до біографії письменника. 8. Складіть стисле висловлювання про Тараса Шевченка, використавши подані словосполучення: сенс життя громадянська позиція життєве кредо життєва місія патріотичний обов'язок життєвий ідеал Поетичне кредо1 Шевченка У першому виданні «Кобзаря» було лише 8 творів. Відкривався він віршем «Думи мої, думи мої», що став заспівом у його творчості. Свої поетичні твори Шевченко називав по-народному «думами», присвячуючи їх рідному краю. Ці думи невеселі, проте щирі і правдиві, вони «стали на папері сумними рядами», бо їх породило лихо. Поет плекав свої твори, ніби дітей, як квіти, і тепер віддає на суд читачів. Повернувшись в Україну в 1845 році, Тарас Шевченко написав вірш «Минають дні, минають ночі», в якому розмірковує про сенс людського життя, про власну долю. Поета найбільше обурює безтурботне, беззмістовне існування, коли людина не залишає по собі ніякого сліду. Шевченко переконаний, що жити потрібно повноцінним, активним духовним життям в ім'я любові й добра для людей.
|