І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково
Чи жив, чи загинув!

Доле, де ти?
Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!

1. Визначте, до якого ліричного жанру належить цей вірш. Який основний мотив переважає у творі?

2. Як ви думаєте, з якою метою у вірші «Минають дні, минають ночі» використаний прийом рядкового перенесення, коли речення починається в одному рядку, а закінчується в наступному? Дотримуйтесь цього художнього прийому під час виразного читання поезії.

3. Знайдіть у вірші метафори, поясніть їх роль.

4. Виділіть найяскравіші поетичні образи у вірші, через які передається ідейний зміст. Розкрийте узагальнюючий смисл цих образів.

5. Підготуйте виразне читання цієї поезії, звертаючи увагу під час читання на ритмічні повтори, зміну інтонації, риторичні звертання і запитання, рядкові перенесення.

Вчимося аналізувати поезію 

Подаємо пам'ятку для здійснення ідейно-художнього аналізу поезії та аналіз вірша Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі».

1. Передісторія створення вірша.

2. Визначте тему твору, його жанрові особливості.

3. З'ясуйте характер поезії (роздум, розповідь, опис).

4. Основні поетичні образи, картини, відтворені у вірші, прийоми їх зображення.

5. Які думки і почуття ліричного героя втілені в поезії? Які художні засоби допомагають їх розкрити?

6. Особливості віршування (рима, римування, віршовий розмір).

7. Особливості строфічної будови.

8. Визначте ідею вірша.

9. Загальне враження від поезії.

Вірш «Минають дні, минають ночі» написаний 1845 року, коли Шевченко у складі археографічної експедиції перебував в Україні, спостерігав похмурі картини кріпацького життя. Цей твір можна віднести до жанру філософської лірики, адже основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя взагалі.

Щоб відтворити сумний настрій ліричного героя, втомленого життям, поет застосовує повтори («минають дні, минають ночі, минає літо»), в тому числі метафоричні («заснули думи, серце спить») та поетичне перенесення («шелестить пожовкле листя»). Роздум автора уповільнюється, стимулюючи