НЕВМИРУЩА ПАМ'ЯТКА ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Історія віднайдення літературної пам'ятки.

На початку 90-х років XVIII ст. любитель старовини і збирач давніх рукописів граф Олексій Мусін-Пушкін знайшов у бібліотеці Спасо-Ярославського монастиря рукопис, який виявився списком XVI ст. У ньому був уміщений твір, який не мав назви. Це була повість про битву русичів з половцями на річці Каялі у 1185 році. Повну назву твір має таку: «Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега».

Рукописний збірник Мусін-Пушкін старанно готував до друку, запросивши до співпраці кращих на той час істориків та археографів¹ — Олексія Малиновського, Миколу Бантиша-Каменського,— адже віднайдений текст був написаний злитно — без проміжків між словами. У 1800 році в Москві було здійснено перше видання «Слова...» під назвою «Героическая песнь о походе на половцев удельного князя Новгорода-Северского Игоря Святославича, писанная старинньїм русским язьїком в исходе XII столетия с переложением на употребляемое ньіне наречие».

У 1812 році, коли наполеонівська армія захопила Москву, згорів будинок Мусіна-Пушкіна, де знаходився рукопис літературної пам'ятки, а також більша частина примірників першого видання. Примірники, які уціліли, зберігаються у книгосховищах різних міст.

2. Історична основа «Слова...», його тема, жанр.

У XII ст. руські князі змушені були постійно оборонятися від степових кочівників, зокрема половців. Київський князь Святослав у 1183 році з допомогою ще кількох князів завдав серйозної поразки половцям, а їхнього хана Кобяка взяв у полон. У цьому поході через несприятливі обставини не зміг взяти участі новгород-сіверський князь Ігор. Тому у 1185 році Ігор разом зі своїм братом Всеволодом, сином Володимиром та племінником Святославом вирушає у похід, який закінчився поразкою русичів

¹  Археограф — вчений, що досліджує старовинні рукописи, визначає час їх видання і виробляє наукові принципи їх аналізу.