зблизька ніздрями... а ремінні шлиї у тебе на шиї... Бачу морську мряку... і місто над нею... мінарети1 сяють... мослеми співають... бачу тебе в школі... й учителів твоїх... сідаєш на галеру... на чорний корабель... а на руках твоїх... ланці затискають... на берег виганяють... на Авретбазар. Тут султанка перестала плакати й уважно вдивилася в очі дивного старця... — О, старче Божий! Скажи мені правду, чи він не перестане... любити мене? — Сильний віл, моя доню, зриває воловід... великий чоловік не ломить слова... ось в'яне личко твоє... бо Господній посол... нікому невидимий... сильніший від заліза... вже час наспіває... в палату Сулеймана... у святу ніч Байраму2... приведуть дівчину... найкращу квітку... зі всіх земель Султана... а він не прийме... Султанка Місафір відітхнула глибоко і вже спокійно запитала: — Чи Мустафа3, син Сулеймана, засяде на престолі султанів? Обличчя старця захмарилося. Він остро вдивився в могутню султанку і твердо відповів, якби сокирою рубав: — Мустафа... син Сулеймана... правний наслідник його... не сяде на престолі... батька і діда свого!.. — Чому? — Уб'є його могутня султанка Місафір!... Султанка побіліла, як полотно, і виглядала, як береза, обвіяна снігом. Вся кров збігла їй з обличчя і віддих в ній заперло. Коли прийшла до себе, кинула одно різке слово: — Як? — Рукою мужа свого... і батька Мустафи... — Ти знаєш план її?! — закричала з забобонним острахом. — Бачу, дитино моя... бачу ученого... котрий підкуплений султанкою... фальшує листи невинного Мустафи... фальшує так... що й сам Мустафа... не годен перед батьком... відрізнити своїх листів від пофальшованих... І гине Мустафа смертю невинного... — А що буде з дітьми моїми? — Гріх робить мати, котра більше любить дітей, ніж Бога і заповіді його. Дітьми карає матір сила Божа. Скоро по смерті Мустафи побачиш чашу кари в руці Селіма. — І що тоді зроблю? — Зажадаєш від мужа свого, щоб він право престола переніс на Баязеда. 1 Мінарет — висока башта при мечеті, з якої муедзин (служитель) скликає мусульман на молитву. 2 Б а й р а м — турецький Великдень. 3 Мустафа — син султана від першого шлюбу.
|