долоньки, пальчики, свічечка букви «ї», серпик букви «є». Беззахисність мови стає потужним мотивом у світлі власної незахищеності. Метафора «крихітна свічечка букви «ї» будується на зіставленні. В основі цього тропа — асоціативна паралель: зберегти рідну мову так само важко, як уберегти вогонь свічки від вітру. Все залежить від активної діяльності людини на захист рідної мови, тому наставник закликає дитину «захищати» її, «оберігати», а «не покладатися тільки на солов'їв». У цьому, за автором,—- життєве призначення людини.

Проблема реалізації мистецького хисту людини у житті розгортається у поезії «Музика, що пішла». Слово музика є ключовим у поезії, воно винесене у заголовок. У прямому значенні — це вид мистецтва, дуже близький авторові, адже він скрипаль. На це вказують і слова скрипка, смичок.

На початку твору використано художній прийом умовчання¹. Об'єкт поетичного мовлення тут прихований за особовим займенником «вона». Так створюється експресія² загадковості, таємничості. За допомогою метафоричного епітета «боса» окреслено узагальнений образ музики, що уособлює музу-натхненницю. Одночасно виникають асоціації з її природною «босоногою» сутністю. Слово «музика» наближається до поняття «лірична стихія творчості». Поетичний образ ночі символізує невідомість, яка очікує творчу особистість на незвичайному життєвому шляху: «піду блукати по світах». Емоційна місткість віршового тексту досягається вживанням риторичного звертання, питальних речень. Вони підкреслюють відповідальність митця за своє творче покликання:

як босу музику пустити в таку непевну, звабну ніч?..

У підтексті поезії визріває ідея: призначення митця — бути вічним мандрівником, шукачем тієї незримої ліричної сутності.

(За Аллою Бондаренко)

Для тих, хто хоче більше знати

Прочитайте і самостійно проаналізуйте поезію Івана Малковича «Подорожник». Поміркуйте, які морально-етичні проблеми порушив автор твору.

¹ 'Умовчання — такий мовний зворот, коли висловлена автором чи персонажем твору думка обривається з розрахунком на здогад читача про недоговорене.

² Експресія (від лат. «вислів, вираз») — особлива виразність, підкреслена яскравість художньої мови, яка досягається використанням відповідної лексики, тропів, стилістичних фігур тощо.