на хмару із хмари — і на місці...
Я розкажу тобі таке, чого не зможе інший,
бо таємницею володіємо я та ніч...

Там, де три гори зійшлися, там,
де три ріки злилися, там,
де три шляхи зв'язалися, стоїть хатка.
А в тій хатці за трьома замками,
за трьома дверима, у якомусь із трьох кутків — золоті весла...

А в холодному небі золотий човен
із хмари на хмару, на хмару із хмари — і на місці...
Ніч осіння довга — ходімо!
Нас тепер двоє знає про весла — ходімо!

...У холодному небі золотий човен
із хмари на хмару, на хмару із хмари — і на місці!

Ходімо!

Навіть

якщо не дійдемо, — ходімо!

1. Чим відрізняється цей твір від вірша «Тиха елегія» за ритмікою і побудовою?

2. Які слова повторюються у вірші? Що цим досягається?