Садок вишневий коло хати,
Плугатарі з плугами йдуть,

Хрущі над вишнями гудуть,
Співають ідучи дівчата...

Перший та третій рядки цієї поезії відзначаються яскравими зоровими образами, а другий і четвертий — слуховими. Тактильні образи знаходимо в третьому і четвертому рядках зі строфи з вірша Олекси Стефановича «Крути», в якому оспівано юних героїв, що загинули за Україну:

О, ви уміли за Неї лягти,
Вміли холодную млу пропекти

Мужньо лягли і діточо.
Жаром багряних сорочок!

3. Функції художньої літератури.

Для чого ми вивчаємо літературу? Які функції вона виконує?

Художня література — це засіб пізнання навколишнього світу. Читаючи художні твори, ми ознайомлюємось із життям людей не меншою мірою, ніж із підручників та наукових книг. Ось чому поему Івана Котляревського «Енеїда» називають енциклопедією життя і побуту українців у XVIII ст. Читаючи художні твори, ми заглиблюємось у внутрішній світ їхніх персонажів, пізнаємо особливості людського характеру. Тому літературу ще називають «людинознавством».

Художні книги збагачують людину духовно, виховують у ній благородні почуття, вчать мислити, розуміти прекрасне, допомагають розрізняти добро і зло, викликають емоції та переживання — радість, захоплення, гнів і смуток. Отже, література виконує пізнавальну, виховну й естетичну функції: щоб стати всебічно розвиненою особистістю, потрібно багато читати.

4. Аналіз художнього твору.

Як можна осягнути все, створене фантазією письменника? Передусім потрібно навчитися аналізувати літературні твори. Це одне з головних умінь, якими ви повинні оволодіти на уроках літератури. І тут не обійтися без засвоєння основних понять з теорії літератури, зокрема послідовності аналізу епічного, ліричного та драматичного творів, які мають свою специфіку (тема, ідея, мотив, жанр, проблематика, сюжет, композиція, образи, мовно-художні засоби тощо). Але цього недостатньо. Необхідно також постійно розвивати естетичний смак, творчу уяву і збагачувати свій емоційний світ.

У шкільній практиці найчастіше запроваджуються такі способи аналізу літературного твору: сюжетний, або композиційний (через аналіз сюжетно-композиційних особливостей характеризують усі інші елементи твору); пообразний (ідейно-художню досконалість літературного твору розкривають через систему образів); проблемний (через аналіз проблематики літературного твору розкривають його ідейно-художні особливості, характери персонажів); цілісний (розгляд усіх компонентів літературного твору в єдності).