Думи — великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту, які виконуються речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри. Експресія — особлива виразність, підкреслена яскравість художньої мови, яка досягається використанням відповідної лексики, тропів, стилістичних фігур тощо. Елегія — ліричний вірш, у якому виражені настрої смутку, журби, роздуму. Епілог — заключна частина, в якій розповідається про події, що відбулися через певний час після завершення дії у творі. Епітет — художнє означення, що виділяє і образно змальовує якусь характерну рису чи ознаку людини, предмета, явища, викликає певне емоційно-оціночне ставлення до них. Є постійні епітети, які вживаються з певним іменником, становлячи з ним сталий вислів: чорні брови, біле личко, широкий степ, холодна вода. Епічний твір — художній твір, у якому явища життя відображаються через розповідь автора чи літературного персонажа. Епос — один із основних родів літератури, у творах якого життя розкривається у формі авторської розповіді чи розповіді одного з персонажів. Жаргонізми — мова певної вузької соціальної чи професійної групи людей, малозрозуміла для сторонніх. Інверсія — зміна усталеного порядку слів у реченні. Інтимна лірика — це ліричні твори, у яких переважають мотиви кохання, глибоко розкривається внутрішній світ ліричного героя, його переживання і почуття. Іронія — прихована насмішка. Історичні пісні — ліро-епічні твори героїчного характеру про події минулого та відомих історичних осіб. Історична поема — це ліро-епічний твір, у якому діють реальні історичні особи та художньо зображуються певні історичні події. Історична повість — епічий твір на історичну тему, в якому детально зображено низку подій з життя дійових осіб. Комедія — драматичний твір, в якому засобами гумору і сатири зображується смішне у житті, висміюються й розвінчуються негативні суспільні та побутові явища. Композиція — побудова літературного твору, розташування у певній послідовності всіх його частин, продумане розгортання подій і групування та розстановка персонажів. Лірика — рід літератури, художнє втілення людських думок, почуттів, переживань, настроїв, викликаних певними подіями чи обставинами життя. Види лірики: громадянська, пейзажна, інтимна, філософська, релігійна, сатирична.
|