Алегорія — інакомовлення, яскраве втілення в конкретному художньому образі абстрактного поняття чи думки.

Алітерація — повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі.

Амфібрахій — трискладова стопа з наголосом на другому складі.

Анапест — трискладова стопа з наголосом на третьому складі.

Анафора — єдинопочаток у віршованих рядках, строфах чи реченнях.

Антитеза — різке протиставлення якоїсь істотної ознаки чи властивості характеру, події, явища, предмета.

Антоніми — слова, протилежні за значенням.

Архаїзми — застарілі слова, вирази і граматичні форми.

Асонанс — повторення однакових голосних звуків у творі.

Байка — невелике, переважно віршоване оповідання повчального змісту, героями якого є люди, тварини, рослини та предмети.

Верлібр — вільний вірш, здебільшого без рим, без рівномірного чергування наголошених і ненаголошених складів, з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Гіпербола — художній засіб, що полягає в перебільшенні рис характеру людини, властивостей, ознак певного предмета, явища, дії з метою їх увиразнення.

Гумор — вид комічного, коли про серйозне говориться із добродушною посмішкою, коли доброзичливому осміянню піддаються вади в характері, поведінці, зовнішньому вигляді людей.

Гумореска — невеликий художній твір, у якому життєві явища і люди зображені в комічному плані.

Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі (I—^wl).

Діалектизми — слова або форми слів, які побутують у розмовній мові людей певної місцевості.

Драма — у широкому розумінні слова — один із трьох родів літератури, в якому життя відображається у формі безпосередньої дії персонажів; у вужчому розумінні слова — п'єса соціального чи побутового характеру з серйозним конфліктом, що розвивається в постійній напрузі.