Синоніми — слова, різні за звучанням, але близькі за значенням.

Стопа — повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад та один чи два ненаголошені.

Строфа — група віршованих рядків, об'єднаних змістом, інтонацією і римуванням. Найбільш поширеними в українській поезії є чотирирядкові строфи.

Сюжет — це подія або система пов'язаних між собою подій, у процесі розвитку яких розкриваються характери персонажів, а відтак і зміст художнього твору.

Тавтологія — поєднання чи повторення тих самих або близьких за значенням слів.

Трагедія — драматичний твір, у якому зображено зіткнення непримиренних життєвих суперечностей, а герої потрапляють у безвихідне становище, вступають у боротьбу з нездоланними силами і, як правило, гинуть.

Трагікомедія — драматичний твір, в якому втілені риси як комедії (змалювання життя через комічні ситуації), так і трагедії (здебільшого смерть головного героя).

Умовчання — такий мовний зворот, коли висловлена автором чи персонажем твору думка обривається з розрахунком на здогад читача про недоговорене.

Уособлення — вид метафори, образний вислів, у якому ознаки живої істоти чи людини переносяться на неживі предмети чи явища.

Філософська лірика — поетичні твори, в яких виражаються думки і почуття ліричного героя, викликані осмисленням буття, світу, сенсу людського життя, добра і зла.

Фразеологізми — усталені мовні звороти, стійкі поєднання слів.

Хорей — двоскладова стопа з наголосом на першому складі

Художній вимисел — осмислення і узагальнення письменником життєвого матеріалу за допомогою фантазії та творчої уяви.

Художній образ — узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця за законами естетичного сприйняття.

Художній твір — вид мистецтва, що відтворює життя у словесних художніх образах.

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі.