Г е р а с и м. Розпалилась до них моя душа. Сто тисяч візьму!

Невідомий. Нехай вам Бог помагає! А коли вивезти?

Г е р а с и м. Сьогодня у нас субота... У понеділок можна?

Невідомий. Можна, зачем не можна — усе можна!

Герасим. А ці дві бумажки ти дай мені, може я пробу зроблю, куплю на них що-небудь.

Невідомий. Навіщо, коли у вас свої є? А мєжду прочім, візьміть... Так у понедєльнік увечері ви будете на вокзалі у тому місці, де для мужчін і для дам,— розумієте?

Герасим. Розумію.

Невідомий. Прощайте. (Іде.) Дай вам Бог з моєї легкої руки зробиться міліонером!

Герасим. Спасибі!

Невідомий виходить.

Герасим (сам). Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... Самому страшно, щоб не влопаться... Хіба кума взять у компаньйони? Що ж, коли він чорта не побоявся, то не побоїться казначея, щоб розміняти гроші. Кращого компаньйона, як кум, не знайти!..

1. Розкажіть, які реальні події з життя лягли в основу п'єси «Сто тисяч».

2. Яким чином Калитка хотів розбагатіти?

3. Як Невідомому вдалося ввійти у довіру до Калитки?

4. Виразно прочитайте монолог Калитки з VI яви першої дії. Які риси характеру Герасима тут розкриваються? Яка його найзаповітніша мрія? Чи щирою була його любов до землі? Чому в мові Калитки так багато пестливих слів?

5. Як Герасим ставиться до свого кума Савки? З чого це видно?

6. Посилаючись на текст, висловіть свою думку: Калитка любить землю як трудівник чи як власник?

7. Визначте зав'язку конфлікту, який лежить в основі п'єси.

Дія друга Ява І

Перед світом, в хаті. Копач то ходить по хаті, то сіда на лаві.

Копач. Боковенька... Боковенька... Боковенька... Не дає мені спокою цей предмет... Боковенька, копили¹, кам'яна фигура... Там гроші, іменно там. Там моя судьба... Копили, оскардами¹ висічені... сьогодня цілу ніч снилась кам'яна фигура. Ох Боковенька, Боковенька.

¹  О с к а р д — кирка (загострений з одного боку молоток).