В основу п'єси покладено реальний факт. На той час на півдні України активно діяли шахраї, які продавали заможним селянам фальшиві гроші. У п'єсі «Сто тисяч» виведено образ господаря, який, прагнучи швидко розбагатіти, потрапляє у трагікомічну ситуацію. У комедії Івана Карпенка-Карого порушено проблему влади грошей та її згубного впливу на людину, коли в гонитві за багатством особа стає бездуховною, втрачає тверезий глузд, людську подобу, нормальну родину, її життя позбавляється смислу. Тема влади грошей над людиною є «вічною» у світовому мистецтві. Її висвітлювали французький драматург Жан Батіст Мольєр, російський прозаїк Микола Гоголь та інші. Карпенко-Карий виявив себе у комедії «Сто тисяч» глибоким знавцем людської натури, майстром діалогу, створив національний і водночас загальнолюдський образ. Комедія в 4 діях (Скорочено) Дійові люди Герасим Никодимович Калитка — багатий селянин. Параска — жінка його. Роман — син їхній. С а в к а — кум Герасима, селянин. Бонавентура — копач. Невідомий — єврей. М о т р я — наймичка. К л и м — робітник. В хаті яку хвилину нема нікого; входить Невідомий. Невідомий. Нікого нема... Охо-хо-хо! Трудно теперечки жить на світі. А через чево і трудно? Через того, що багато розумних понаставало... Усі торгують, а покупателі только глазами купують, і торговлі нема — один убиток. Так я сібє ви-думал новую комерцію: хорошій будєт гендель2, єжелі удаст-ся... Попробуєм!.. 2 Гендель — бариш, прибуток від торгівлі.
|