За Сибіром сонце сходить...
Хлопці, не зівайте:
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!

Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.

Маю жінку, маю діти,
Та я їх не бачу!
Як згадаю про їх муку —
Сам гірко заплачу.

Зібрав собі славних хлопців,—
Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.

Чи хто їде, чи хто йде,
Треба їх спитати,
Як не має він грошей —
Треба йому дати!

1. Розкажіть, як змальовано бій Максима Залізняка з ворогами. Які художні засоби при цьому використано? Наведіть приклад гіперболи.

2. Як народ висловлює захоплення й замилування своїм улюбленцем? Процитуйте відповідні рядки з тексту.

3. Наведіть рядки, в яких виражено основну думку пісні.

4. Розгляньте портрет Максима Залізняка (с. 16). Зверніть увагу на вираз обличчя, зачіску. Що можна сказати про настрій портретованого? Опишіть зовнішність козака.

ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ

(Пісня про Устима Кармалюка)

Аж тут їде сам владика:
«А здорові, хлопці!»
«Ой довго ми вас чекали, Благослови, отче!»

Ой вилічив сам владика
Сорок тисяч грошей,
Подивився кругом себе —
Все хлопці-хороші.

Ой чи їде, чи хто йде,
Треба його ждати.
Ой прийдеться Кармалюку
Марне пропадати.

Ой прийдеться Кармалюку
Марне пропадати,
Бо немає пристанища,
Ані свої хати.

Асесори¹, ісправники²
За мною ганяють,
Більше вони людей б'ють,
Як я гріхів маю.