Проте, переважуючи грім оркестру, притлумлюючи зловісне виття псів, пригинаючи вершини гінких тополь обабіч вулиці і струшуючи зеленки по садах, брижачи синє, гаптоване пасмами диму небо (аж сонце загойдалося, ніби віддзеркалене в потривоженім плесі Стрижня), тричі прогув наш паровоз, важко підім'яв вали сухого сипучого піску і рушив у незвідані простори Солом'янки, що застережливо дихали навстріч медо-во-упокійливим полуничним духом...

1. Як у розповіді про Пакуль відбиті патріотичні почуття Михайла? Що ви може сказати про вдачу головного героя?

2. Що найбільше здивувало пакульців? Чим саме? Розкажіть, що сталося з дядьковою машиною у Пакулі.

3. Поясніть назву розділу «Перелітні птахи».

4. З якою метою була організована екскурсія на Солом'янку? Чи справді вона була науковою?

5. Знайдіть у повісті яскраві приклади поєднання реального і умовного. Поясніть доцільність такого поєднання. Виділіть у творі химерні стилістичні прийоми.

6. Чи сподобалась вам повість «Ирій»? Які думки вона викликала у вас? Визначте ідею твору.

7. Пригадайте і розкажіть цікавий випадок із вашого життя, який найбільше запам'ятався.

Неординарний кінь прагне свободи

В оповіданні «Білий кінь Шептало» Володимир Дрозд в алегоричній формі показав підневільне становище людини в тогочасному суспільстві, порушив важливу загальнолюдську проблему формування особистості, роздвоєння її душі. Ця проблема турбувала письменника ще з початку його літературної діяльності, коли він писав: «Завдання новітньої літератури нашої — формувати, пробуджувати духовне багатство індивідуальності, яка могла б протистояти будь-якому зовнішньому тискові».

Читаючи оповідання «Білий кінь Шептало», ви пригадаєте твір Євгена Гуцала «Лось», де автор намагався розкрити внутрішній світ тварини, яка виросла на волі. Володимир Дрозд по-іншому вирішує проблему: показує, що може статися з людиною, якщо вона не використовує свого шансу бути вільною і стає покірною.

БІЛИЙ КІНЬ ШЕПТАЛО

«...сутеніє; раптом

на галявині — кінь — самотній».

Райнер Марія Рільке

Босий підпасок тягнув через бригадне дворище батіг — зимно блискало дротяне охвістя. Шепталові зсудомило спину: