— Ой! — скрикнув Остап, ухопивсь за груди і захитався.

— Нічаво-о!.. Коли не влучив, тікай собі з Богом! — добродушно промовив козак і ступою подався далі...

1. Як ви думаєте, чому повість починається прологом? Знайдіть у ньому алегоричні образи, промовисті метафори та поясніть їх роль. Визначте основну думку прологу.

2. Прокоментуйте слова Остапа: «.. .застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що... Ех, піду, де воля...». Як вони характеризують героя?

3. Розкажіть, яку роль у вихованні Остапа Мандрики відіграв дід. Процитуйте відповідні рядки у тексті твору.

4. Для чого Соломія відрізала косу? Чи легко їй було це зробити? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. Яке почуття охопило Остапа, коли він ступив на чужу землю? Який художній засіб використовує письменник, щоб розкрити емоційний стан героя?

Пролог — частина твору, в якій розповідається про події, що відбулися до відображених у творі.

Епілог — заключна частина, в якій розповідається про події, що відбулися через певний час після завершення дії у творі.

III

— Що тобі? — прискочила Соломія до Остапа і піддержала його.

Вона вся похолола і тремтіла од жаху.

— Ой, — тихо стогнав Остап,— поцілив мене отут, під серце.

Соломія немов не розуміла того, що сталося. Вона торсала

Остапа за одежу, тягла його з собою і з жахом повторяла:

— Тікаймо... тікаймо... він іще стрілятиме, він уб'є тебе...

Помітивши, що Остап не рушиться з місця, вона вхопила його під руку і сливе¹ поволокла за собою. Вона вскочила у комиші і бігла прудко, наскільки позволяв се Остап та густий очерет. Тряский ґрунт плавнів вгинався під нею, як на пружинах. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив її по лиці, плутався під ногами, а вона бігла усе вперед, пойнята жахом, нічого не помічаючи, бажаючи тільки забігти якомога далі, укритися від наглої смерті.

Остап несвідомо піддававсь їй. Він біг за нею, хоч і кожним віддихом і рухом кололо його в грудях і нападали часом млості, а з-під руки, якою він затуляв рану, стікало щось тепле й мокре.

¹Сливе — майже.